Огляд станом на 1333-й день війна України з РФ (18 жовтня 2025):
Воєнна ситуація / бойові дії
Російські авіаудари та атаки дронами сильно загрожують енергетичній інфраструктурі України — зокрема великі удари по газовим об’єктам, що призвели до масштабних збоїв у постачанні палива та газу.
В ніч на 15–16 жовтня за даними української сторони було зафіксовано рекордний комбінований удар — понад 300 дронів і десятки ракет — по енергетичних об’єктах. Українські системи ППО повідомляють про значну кількість збитих цілей.
На фронті — активні бої, хаотичні обстріли населених районів:
В окупованих районах Херсонщини під обстрілом загинули місцеві жителі, у тому числі дитина.
На Сумщині — обстріли, поранення цивільних.
В регіонах Дніпропетровської та Харківської області також повідомляють про поранених унаслідок атак.
Українські підрозділи спецоперацій повідомляють про успішні удари (дронами) по об’єктах у Криму — нафтобазах, підстанціях.
За оцінками аналітиків, Росія продовжує втрачати багато живої сили та техніки в наступальних діях, але просування вперед відбувається повільно і з великими витратами.
Також звертається увага на те, що Кремль розглядає додаткову мобілізацію резервістів через кадровий дефіцит.
Дипломатія, міжнародна підтримка, політика
Президент України Володимир Зеленський перебуває з робочим візитом у США, обговорюючи можливість постачання довготривалих ракет (зокрема Tomahawk) для українських сил оборони.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі закликав зупинити війну «на тих рубежах, які є зараз» та допускає, що для цього може знадобитися територіальні поступки.
Європейський Союз пропонує використовувати частину заморожених активів російського Центрального банку для фінансування закупівель озброєнь для України.
Німеччина оголосила великий пакет військової допомоги Україні на 2026 рік — зокрема протиповітряні системи, Радари, артилерійські засоби тощо.
Однак підтримка Заходу дещо коливається: останні дані показують падіння обсягу військової допомоги Україні, що ставить питання про фінансування та сталий ресурсний базис.
У Росії, зі свого боку, триває активна інформаційна кампанія, а також економічний тиск санкцій — зокрема гірший стан вугледобування, зниження прибутковості видобутку.
Наслідки для економіки, інфраструктури, людські втрати
Україна суттєво постраждала в енергетичному секторі: десятки об’єктів газової інфраструктури виведено з ладу, що змушує Україну збільшувати залежність від імпорту газу та економити ресурси.
Через регулярні обстріли енергетики зростає ризик дефіциту електроенергії та тепла перед зимою.
За оцінками, внаслідок війни Україна вже втратила значну частину ВВП, скарбниця працює з великим дефіцитом.
Щодо людських втрат:
Російські втрати за період січень–серпень 2025 року оцінюються у десятки тисяч убитих і поранених за джерелами української розвідки.
За іншими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення загальні втрати (вбиті + поранені) можуть перевищувати 300-400 тисяч осіб з обох сторін.
Велика кількість внутрішньо переміщених осіб / біженців — мільйони українців змушені були покинути домівки.
Перспективи, виклики, що далі?
Важливим чинником стане, чи США забезпечать Україні довготривалі ракети типу Tomahawk — це може змінити здатність завдавати ударів у глибокому тилу противника.
Зима 2025–2026 буде особливо випробувальною: через зруйновану інфраструктуру, обмежені ресурси та підвищення енергетичного навантаження.
Дипломатичний тиск і переговори можуть активізуватися, особливо якщо зростатимуть втрати чи витрати сторін. Але вимоги сторін поки що далекі від компромісу.
Якщо підтримка Заходу почне знижуватися, або мобілізаційний ресурс Росії вичерпається, це може створити умови або для просування української контрнаступальної стратегії, або для застою з високою ціною людських втрат.