Золото Рейху – 2
Після Другої світової війни у розпорядженні колишніх нацистів залишилися досить великі багатства. Насамперед на рахунках швейцарських банків.
Уряди США та Великобританії після війни використовували військових нацистських злочинців як шпигунів, захищаючи їх від залучення до суду. Оприлюднені секретні документи спецслужб у вільному доступі підтверджують, що деяким із них було навіть надано американське громадянство. Оприлюднені архівні дані ЦРУ, армії США показують, що принаймні п’ять колег сумнозвісного начальника єврейського відділу гестапо Адольфа Ейхмана працювали на ЦРУ, загалом ЦРУ спробувало завербувати 23 військові злочинці.
Крім того, ЦРУ та інші агентства, які вважали колишніх нацистських військових злочинців та їм співчували корисними фігурами у боротьбі з підйомом комунізму в Європі, не давали американській імміграційній владі депортувати або розголошувати імена нацистів, які живуть в Америці.
Сполучені Штати використовували нацистів частіше та ширше, ніж Сполучене Королівство (Великобританія), оприлюднені документи свідчать, що на британські сили, наприклад, там працював колишній співробітник гестапо на ім’я Хорст Копков. Його затримали і допитували британці. Надав інформацію про пересування Генріха Гіммлера в останні дні війни.
За даними ЦРУ у відкритому доступі, він перебільшив важливість інформації про радянський і комуністичний шпигунство, яку він мав. Дані змушують припустити, що британська розвідка інсценувала смерть Копкова, щоб використовувати його як секретного агента. Він помер у Німеччині у 1996 році.
У відкритих джерелах, іншого співробітника гестапо, Отто фон Большвінга, було найнято ЦРУ наприкінці 1949 року. До війни він працював з Ейхманом над планами експропріації єврейської власності в Австрії, а пізніше служив консультантом СС у силах, які стояли за кривавим погромом у Бухаресті у 1941 році.
За деякими джерелами на початку 1950 року фон Большвінґ зацікавив австрійську поліцію. Його ім’я було серед тих, кого США заарештували наприкінці війни. Щоб захистити цього агента від військового суду, ЦРУ вирішило, що будь-якому прокурору, який зажадає його особисту справу, слід відповідати: «Документів у цій справі немає». Так йдеться у секретній внутрішній записці ЦРУ.
У 1953 році на знак визнання заслуг Большвінгу перед американською розвідкою ЦРУ натиснуло на американську імміграційну службу для того, щоб йому дозволили в’їхати в країну. Пізніше йому надали американське громадянство. Наприкінці 70-х його таємниця була розкрита та її позбавили громадянства, проте так і не заарештували. Він помер 1982 року.
Далі наприкінці 40-х ЦРУ завербувало у Берліні Теодора Саєвека. Він високопоставлений офіцер СС. У Мілані (див. вікіпедію) за завданням нацистів у 1943 році брав участь у депортації євреїв із Північної Африки. В Італії він влаштовував облави та вбивства членів італійського Опору. На початку 1950-х ця людина виявилася американським агентом у кримінальній поліції Західної Німеччини. Колишні італійські партизани спробували домогтися його арешту в 1954 році за військові злочини, ЦРУ доклало зусиль для його захисту.
Як стверджують у відкритих джерелах і документи ЦРУ, датовані 12 липня 1954 року, описуються його злочини: «Брався, зокрема як керівник, під час страт заручників в італійському селищі; грав безперечну керівну роль депортації євреїв з Північної Африки до Німеччини». У документі зазначається, що ЦРУ має намір видавати Саєвека за приватного детектива, якщо Уряд Західної Німеччини спробує дістатися до нього. Пропрацював на поліцію Західної Німеччини протягом усіх 1960-х, потім вийшов на пенсію та помер у 1988 році.
Ще одне ім’я. Валеріан Тріф – студентський лідер у фашистському румунському русі «Залізна Гвардія». Він став єпископом румунської православної церкви в США, одного разу навіть проводив молитву в Конгресі. ФБР знало про його минуле, стверджує урядовець Норман Гоуда. Проте директор ЦРУ Едгар Гувер вважав його дуже бажаною частиною пейзажу під час холодної війни. Такі люди, як він, утримували емігрантські громади від симпатій до комуністичних урядів на батьківщині».
Микола Лебідь, українець, звинувачений у тому, що допомагав німецьким штурмовикам у придушенні військового спротиву, також перебував під захистом ЦРУ. Його найняв контррозвідувальний корпус армії США, і він почав працювати на саме ЦРУ. 1953 року американська імміграційна служба хотіла розпочати розслідування проти Лебедя, проте після втручання ЦРУ справу було припинено.
За словами Гоуди, документи показують, що американська імміграційна служба не дрімала, і «не чекала, поки запахне смаженим», протягом багатьох років, тоді як нацистські злочинці та співчуваючі з’їжджалися в Америку. Робити щось імміграційній владі часто-густо заважало ЦРУ.
Оприлюднені відомості також проливають світло на те, що у 1936–1941 роках нацистський уряд зібрав понад 20 млн. доларів в іноземній валюті за допомогою американських банків, зокрема Chase National Bank (нині JP Morgan Chase). Комісійні американські банки склали понад 1,2 млн доларів.
Журналісти “Таймс” сказали. Що у післявоєнні роки американці продовжували співпрацю з нацистами, розпочату ще до Другої світової війни – нацисти передавали американцям свій досвід, свої технології.
Хакери повідомляють, що подружжя у Швейрцайських банках із середини 50-х років завмирають. Лише зрідка – раз на кілька років – з них знімаються (або додаються) досить великі суми.
Наприклад, за даними джерела у 1968 році з одного з рахунків знімається гігантська сума та переводиться на рахунки Державного казначейства США! Більше того, це той факт, що гроші надійшли на рахунок, куди зазвичай переводять свої платежі покупці американської зброї. Нацисти закупили у Штатів військову техніку.
Сума, що надійшла з нацистського рахунку на рахунок Федерального казначейства США, приблизно відповідала вартості нового підводного човна.
Як свідчать деякі доступні джерела, операції по рахунках продовжуються до сьогодні.
23 липня 2002 року з одного з рахунків було знято та переведено у невідомому напрямку суму в 1 мільярд доларів. Цікаво, що саме в цей час у Британії було укладено серйозну угоду, яка могла б зацікавити нацистів.
2000 року одна британська суднобудівна компанія заявила, що їй вдалося створити субмарину, яка випередила час. За твердженнями представників компанії, підводний човен надзвичайно швидкохідний, безшумний і практично невидимий для сучасних засобів стеження. Макет підводного човна був показаний на виставці і привернув велику увагу, фірма взялася за будівництво першого екземпляра, який через два роки був готовий.
Розроблені в Третьому рейху технології й досі залишаються секретною зброєю багатьох країн, про які більшість людей навіть і не здогадуються. Якщо його почнуть застосовувати, то подальша доля людства опиниться під загрозою.
Золото Рейху – 2. Близько історичної ретроспективи другої половини XX століття.